top of page

Життєві дороговкази

Оновлено: 16 серп. 2022 р.


Вибір між номінальною приналежністю до християнства і життям справжньою, радісною та живою вірою в Ісуса Христа та Боже Євангеліє – одна з найбільших дилем у сучасних країнах, які за традицією ще називають християнськими.


Якщо людина робить вибір стати на дорозі живої віри, то на неї чекає школа молитви й справжньої християнської духовності, яка триватиме все життя Згодом зустрінуться й спокуси, розпочнеться духовна боротьба за свій вибір.

Людина буде боротися – але й Бог буде боротися за неї!

Натомість чисто механічне слідування духовним практикам – навіть і через регулярне відвідування храмів – можна прирівняти до навчання через механічне запам’ятовування, що жодною мірою не торкається ані серця, ані мислення.

Щире прагнення пізнання Господа та перебування з Ним у любові й радості – найбільша наука молитви та запорука здорової духовності людини, гарантія того, що вона справді осягне духовне життя через прагнення самого Божого Духа.

Важливими для духовного життя та витривалості у молитві є такі риси:

• здоровий послух та покора перед Богом, що виявляються у любові й упованні на Його милосердя;

• врівноваженість як у духовних практиках, так і у вимогах до себе;

• поміркованість та прагнення гармонії між духовним і особистим розвитком;

• бажання щиро відкривати Господу свої надії та радості, мрії й сподівання, смуток і біль, тривоги й потреби;

• прагнення любити ближніх та відкривати цю любов через слова, молитву та справи.

Коли людина стає на шлях єдності з Богом, Господь сам виходить їй на зустріч. Сам об’являється їй і вчить її любові та покори. Сам дає все те, що необхідно, аби вона найшла в Ньому мир і радість.

В основі добра лежить любов Бога (любов як дар), в основі відкидання Бога – егоїзм (деформована, руйнівна любов до себе). В основі Божої любові – покора, яка дає нам можливість бути наповненими Любов’ю Божою через милість Духа Святого і жити нею. В основі егоїзму – гординя, яка поневолює людину і змушує її жити тільки для себе.

Аби перемогти егоїзм, необхідно постійно упокорюватися. Це найбільша наука «духовної війни», яку не легко опанувати. Але саме покору Божа сила перетворює на переможну радість, гідну Неба.

Дорога з Богом потребує зусиль, але провадить до радості

Як тренувати свої духовні сили, щоб бути спроможним вистояти й перемогти за руку з Господом?

• Тренувати свій дух через щиру й довірливу молитву, особистий розвиток (зокрема й інтелектуальний), прагнення подолання буденних труднощів у єдності з Богом. Тут допоможуть добрі книжки; друзі, які поділяють наші цінності; вибір доброго сповідника і духовного провідника.

• Тренувати душу й серце через здоровий емоційний розвиток, самоконтроль над почуттями, відкритість на потреби ближніх, справи милосердя та усвідомлення періодичної потреби відпочинку.

• Тренувати тіло через фізичний розвиток, надавати посильну допомогу ближнім, дбати про здоровий відпочинок.

• Докладати духовні й фізичні зусилля через допоміжні «тренування», які рекомендує нам Церква: прощі, пости, зречення на користь убогих.

• Пам’ятати й періодично роздумувати про мету – Небесну радість, яка виправдає всі докладені зусилля. Тут допоможе ознайомлення з досвідом життя святих.

Comments


bottom of page