top of page

Заповіді людини, відкритої до любові


1. Ти дорогий мені тільки тому, що це ти, саме такий, а не інший. Для мене важливо те, що є в тобі, а не те, що є в тебе, важливі саме твої прагнення і потреби.

2. Я сприймаю тебе таким, який ти є, і хочу, щоби ти був собою. Я хочу бачити все добро, яке ти носиш у собі, навіть якщо інші цього не помічають.

3. Я вірю в тебе і допоможу тобі не впадати у відчай, коли ти відчуваєш себе «ніяким», непотрібним і неважливим. Я зроблю все, щоби ти зміг повірити у свої сили, в самого себе.

4. Я знаю, що в тебе бувають погані дні та різний настрій, і розумію це. Якщо тобі важко, я завжди прийду тобі на допомогу.

5. Моє серце завжди відкрите для діалогу, особливо на важкі для нас теми. У мене немає цілі довести свою правоту, принизити твою гідність чи висміяти твої думки. Я прагну розмови, тому що хочу навчитися не просто слухати тебе, а чути й розуміти тебе.

6. Моє ставлення до тебе відверте, я довіряю тобі.

7. Я не граю емоціями, щоби нав’язувати тобі свої бажання.

8. Якщо ти мене раниш, я говорю тобі про те, що я відчуваю. Але не намагаюсь зробити тобі боляче у відповідь, використовуючи твої слабкі місця, особливо ті, які добре мені відомі.

9. Я за жодних обставин не вживаю шаблонних і необґрунтованих звинувачень на кшталт: «Ти завжди так поводишся... Не розумієш мене і не хочеш зрозуміти... Ви всі однакові!».

10. Я прагну вибачити тобі всі образи й непорозуміння. Не хочу пригадувати того, за що ти вже вибачився і що було пробачене.

bottom of page