Той хто зустрів Христа, навертається і змінює своє життя, а також свідчить своїм прикладом, що зустрів Того, Хто перемінив і преобразився в серці. Наше серце, побачивши Христа у своєму житті, стає прекрасним, що неможливо описати, лише сказати за словами апостола Петра: "Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсеєві один та Іллі один". У нас ніколи не повинно виникати бажання залишити місце зустрічі з Христом, бо нам справді добре тут! А місцем зустрічі з Христом є наше серце.
"Пустились іншою дорогою" – розпочавши шлях до досконалості віри, ми вже йдемо іншою дорогою, тобто дорогою навернення, очищення, прощення та відчуття бути прощенним. Зустрівши Христа, не маємо можливості повернутися назад чи зупинитися, лише йти вперед й іншою дорогою.
Для цього потрібно слідувати Його способу дії, віддаючи себе – тобто слухати, що говорить Христос для мого життя через різні ситуації, труднощі, проблеми, радості. Навернувшись ми стаємо людьми духовними, а не поверхневими, і наші думки та вчинки вже є іншими, і погляди на життя є разом з Господом. Слухати Христа і поклонятися Йому призводить до відважних рішень. Ісус є вимогливим, тому хоче нашого справжнього щастя. Покликання людини – любити, бути людиною любові. Любов – це Бог. Бог – це Щастя, якого кожен з нас прагне досягнути, перебувати в нім, доторкнутися його.
Хто очікує на запрошення відповісти Богові "Так", хай стане на дорогу Його наслідування, що потребує сміливого і відважного рішення. Лише та людина, яка відчувається любленою та відчуває любов Божу, є спроможна відповісти Богові "Так". Окрім особистого покликання, кожен з нас у хрещенні покликаний до святості в повсякденному житті, даючи приклад і стаючи свідками відчутної Христової любові. Не біймося звертатися до Христа!!!
Пам’ятайте, що життя воно є зовсім без смаку, якщо в ньому немає Божої Любові, яка проявляється в усмішці, доброті серця, лагідності розмови й чистоті думки. Тож нехай вони завжди будуть з вами.
Кожного разу коли відчуватимеш зневіру в душі
І будеш продовжувати усміхатися і говорити іншим про надію,
Кожного разу коли відчуватимеш смерть в душі
І будеш продовжувати усміхатися і говорити іншим про життя,
Кожного разу коли відчуватимеш гріх в душі
І будеш продовжувати усміхатися і говорити іншим про любов і будеш любити насправді
Кожного разу коли твоя душа находитиметься в найбільшій темряві
І ти все одно будеш усміхатися і говорити іншим про світло,
Тоді буде здаватися що ти показуєш комедію, що ти фальшивиш
Пам’ятай! Це є комедія Господня, це є логіка справжнього дару,
Це бути Господом розп’ятим на Хресті.