Кожне життя є покликанням – не абстрактною «долею», виключно біологічним процесом тощо. Ми всі покликані зробити зі свого життя відповідь на велику Любов і велике запрошення Господа.
Отже, основним покликанням кожної людини є саме жити. Але, як ми вже визначили, існує і особливе, специфічне покликання для кожного, хто ставить собі найважливіші питання щодо суті існування на землі... Як жити? Чому я живу? Якою є воля Господа щодо мене? Усі ці й інші питання приходять і тоді, коли основні вибори вже зроблені. Адже й тоді ми щодня відповідаємо на Божий поклик: здійснювати своє особисте й професійне покликання з любов’ю або занедбувати його, штовхаючи себе з часом у прірву невпевненості та розпачу.
Щоб розпізнати Божу волю щодо себе і відповісти на неї, потрібно вправлятися в уважності слухання Господнього Слова. Шукати допомоги мудрого духовного провідника, слухати голос Церкви та розпізнавати її потреби, потреби суспільства і знаки часу, аналізуючи при цьому й свої схильності та таланти. Якщо людина справді прагне щастя, то не варто жити на поверхні. Не біймося заглянути в середину свого серця, в глибину власного єства. Там, у тиші перед Богом, можна почути голос Господа, торкнувшись щасливої мети свого існування.